Рекреаційне середовище, його основні складові і умови формування
Рекреац середовище є результатом взаємодії, взаємопроникн і взаємодоповн 3 комплексних фактів:1) рекреац ресурси2) рекреац діяльність 3) рекреаційні утворення.
Рекреаційні ресурси є з’єднанням різних природних і антропогенних чинників, які створюють сприятливі умови для рекреаційної діяльності: лікування-профілактика, відпочинок-релаксація, туризм, фізична рекреація. Критерії оцінки рекреаційних ресурсів визначаються наявністю функціональних, санітарно-гігієнічних і естетичних чинників.
Рекреаційні ресурси визначають види рекреаційної діяльності і профіль рекреаційної освіти.
Рекреаційна діяльність – система заходів, зв’язана з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, розташованих зовні меж їх постійного місце проживання; характеризуються, порівняно з іншими напрямами діяльності, відносним різноманіттям поведінки людей і самоцінністю процесу. Рекреаційні утворення – функціональна сукупність природної і урбанізованого середовища, перетвореної для рекреації (відпочинку).
Рекреаційні утворення розрізняють:
1) за природними ознаками – парк, пляж, басейн, лижний схил; 2) за урбаністичними ознаками – рекреаційна установа, рекреаційний комплекс, рекреаційне селище, рекреаційний центр; 3) за таксономічними ознаками – вони визначають місце даної рекреаційної освіти в ієрархії системи рекреаційних утворень: регіональна, районна, локальна; 4) за типологічними ознаками – вони визначають якісні функціональні розбіжності рекреаційних утворень одного таксономічного рангу і ознаки: рекреаційна установа (локальний ранг, урбаністична ознака) – може бути курортним або туристським готелем; рекреаційна ділянка (локальний ранг, природна ознака) – парк розваг, гідропарк, спортивний майданчик і т.п.; рекреаційна агломерація (районний ранг, урбаністична ознака) – туристський або курортний район.
Заклад (санаторій, буд відпочинку, піонер табір і т.п.) – група споруд і пристроїв, призначених для організації санаторно-курортного лікування, відпочинку і туризму.
Комплекс (курортний, рекреаційний) – група установ однакового або схожого профілю, з’єднаних централіз обслуговуванням і єдиним архітектурно-планувальним рішенням.
Курорт (зона відпочинку і туризму) – група курортних або рекреаційних комплексів, з’єднаних з обслуговуюч їх населен пунктами трудов, господарс, транспортн зв’язками.
Район (курортний, рекреаційний) – група курортів, зон відпочинку і туризму з прилеглими до них територіями населених пунктів, промислового і сільськогосподарського виробництва, комунально-господарських підприємств і іншими, з’єднаними економічними, інженерно-технічними, транспортними взаємозв’язками.
Рекреац середовище є результатом взаємодії, взаємопроникн і взаємодоповн 3 комплексних фактів:1) рекреац ресурси2) рекреац діяльність 3) рекреаційні утворення.
Рекреаційні ресурси є з’єднанням різних природних і антропогенних чинників, які створюють сприятливі умови для рекреаційної діяльності: лікування-профілактика, відпочинок-релаксація, туризм, фізична рекреація. Критерії оцінки рекреаційних ресурсів визначаються наявністю функціональних, санітарно-гігієнічних і естетичних чинників.
Рекреаційні ресурси визначають види рекреаційної діяльності і профіль рекреаційної освіти.
Рекреаційна діяльність – система заходів, зв’язана з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, розташованих зовні меж їх постійного місце проживання; характеризуються, порівняно з іншими напрямами діяльності, відносним різноманіттям поведінки людей і самоцінністю процесу. Рекреаційні утворення – функціональна сукупність природної і урбанізованого середовища, перетвореної для рекреації (відпочинку).
Рекреаційні утворення розрізняють:
1) за природними ознаками – парк, пляж, басейн, лижний схил; 2) за урбаністичними ознаками – рекреаційна установа, рекреаційний комплекс, рекреаційне селище, рекреаційний центр; 3) за таксономічними ознаками – вони визначають місце даної рекреаційної освіти в ієрархії системи рекреаційних утворень: регіональна, районна, локальна; 4) за типологічними ознаками – вони визначають якісні функціональні розбіжності рекреаційних утворень одного таксономічного рангу і ознаки: рекреаційна установа (локальний ранг, урбаністична ознака) – може бути курортним або туристським готелем; рекреаційна ділянка (локальний ранг, природна ознака) – парк розваг, гідропарк, спортивний майданчик і т.п.; рекреаційна агломерація (районний ранг, урбаністична ознака) – туристський або курортний район.
Заклад (санаторій, буд відпочинку, піонер табір і т.п.) – група споруд і пристроїв, призначених для організації санаторно-курортного лікування, відпочинку і туризму.
Комплекс (курортний, рекреаційний) – група установ однакового або схожого профілю, з’єднаних централіз обслуговуванням і єдиним архітектурно-планувальним рішенням.
Курорт (зона відпочинку і туризму) – група курортних або рекреаційних комплексів, з’єднаних з обслуговуюч їх населен пунктами трудов, господарс, транспортн зв’язками.
Район (курортний, рекреаційний) – група курортів, зон відпочинку і туризму з прилеглими до них територіями населених пунктів, промислового і сільськогосподарського виробництва, комунально-господарських підприємств і іншими, з’єднаними економічними, інженерно-технічними, транспортними взаємозв’язками.